«Бенкет» Платона належить до найвищих осягнень філософської думки і шедеврів світової літератури. Як кожний великий твір Платонів «Бенкет» не втрачає своєї актуальності і по-новому про¬мовляє до кожного нового покоління. Його змістом є натхненний і захопливий своїм артистизмом та імпровізаційністю пошук відповіді на одвічне питання філософії про смисл людського життя. Для Платона він збувається в Еросі, у пристрасному бажанні, що має божественне походження і є нашим пориванням до Бога.
У сучасному світі цей твір набуває особливого звучання. Надто, якщо погодитися з К’єркегором, який вбачає причину занепаду сучасної людини у бракові пристрасті. «Бенкет» пробуджує закладену в людській природі пристрасть, виводить на стежку, де кожен може знайти для себе щось найважливіше. І тоді вже не зможе бути байдужим.

Запропонований навчальний посібник є однією зі спроб окреслити сучасний стан і зміст філософської проблематики. Він розрахований на студентів заочної та дистанційної форм навчання. Може також бути корисним тим, хто хоче ознайомитися з початками філософії. Основне завдання посібника — дати методичний та теоретичний матеріал для безконтактного (самостійного) вивчення філософії як навчальної дисципліни. Це зумовило таку його особливість, як конспективна, стисла форма викладу матеріалу, де подають найнеобхідніші початкові основи філософських знань. Унаслідок цього посібник передбачає необхідність звертання до інших підручників з філософії, словників, філософських хрестоматій та антологій, оригінальних текстів.

Переклад виконано за виданням: Абу Наср аль-Фарабі. Кітаб аль-Мілля / Тахкік Мухсін Магді. — Бейрут: Дар аль-Машрік, 1991. — С. 41-66.
«Релігія — це погляди та дії, встановлені та визначені тими умовами, які заповів спільноті її перший керівник. Він прагнув за допомогою цього досягнути своєї мети щодо людей або ж встановити для них певні обмеження».

«Роздуми» Марка Аврелія — записки з мандрівки до самого себе. Посідаючи владу над величезною державою, римський імператор Марк Аврелій Антонін наполегливо шукає себе як простого громадянина Всесвіту. Спомогою в цьому — філософія, зокрема, вчення стоїків: з одного боку — послідовно матеріалістичне, з іншого — одне з найодухотвореніших у європейській інтелектуальній історії.
Для тих, хто в пошуку.

«Безхребетна Іспанія» — стратегічне переосмислення сталих уявлень у часи «історичної безхребетності» свого народу

В українській літературі 17 століття було часом формування та розквіту літературного стилю бароко. Його предтечею вважається ще Іван Вишенський, але розквітло бароко у творчості Мелетія Смотрицького, Кирила Транквіліона-Старовецького та з появою київської школи. На формування українського бароко найбільше вплинуло відновлення православної ієрархії у 1620 році, заснування київської школи 1615 року та її реформи, проведені митрополитом Петром (Могилою) (1644) і гетьманом Іваном Мазепою (1694). І нові православні ієрархи, і професори Академії були головними представниками бароко, яке іноді звуть «козацьким», що не зовсім вірно, оскільки козаки мають до нього досить віддалене відношення, як в літературі, так і в інших видах мистецтва. Головними митцями були духовні особи, ченці та ієрархи. Звідси і головна відмінність українського бароко від західноєвропейського — його переважно духовний характер. Представлено полемічні, навчально-ораторскі, історико-графічні, поетичні та белетристичні твори український літератури XVII ст.

«Теологічно-політичний трактат» видатного нідерландського філософа-пантеїста Бенедикта (Баруха) Спінози (1632–1677) — один із перших його кроків на шляху до створення цілісної картини світу і зрозуміння «першопричини і походження речей», що мислилося як пантеїстичне розкриття генезису всіх предметів та природних явищ з погляду тотожності Бога та природи як єдиної, вічної та нескінченної субстанції. Почавши з аналітичного розгляду текстів Старого та Нового Заповіту і критики схоластичних поглядів у контексті відомих йому історичних та суспільних закономірностей, філософ прийшов до раціоналістичного осмислення атрибутів світового становлення.